5 клас Природознавство

Виконайте завдання представлені на сторінці і відішліть на вайбер чи електронну пошту

Тема: Екосистеми. Рослинний і тваринний світ нашої місцевості.

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал та підготувати повідомлення про рослину і тварину степу. Заповніть таблицю  ( по 5 представників)

Екосиситема	Представники
Ліс
Пустеля
Озеро
Океан
Степ
Болото Заповніть таблицю по 7 представників

Автотрофи	Гетеротрофи

Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Щоб відповісти на це запитання, учені вивчають не тільки тварин, рослини, гриби, бактерії, а й зв’язки між ними і середовище їхнього життя. Тому в науці з’явився термін «екосистема».

• Що таке екосистема

Екосистемою називають сукупність організмів, які мешкають на спільній території в певних умовах середовища існування і взаємодіють між собою. Одні екосистеми можуть існувати без участі людини, тому називаються природними, як-от ліс, лука, річка, озеро, болото (мал. 163, 1, 2). Інші екосистеми створює людина. Це штучні екосистеми, наприклад квітник, акваріум (мал. 163, 3, 4), ставок, поле, сад.

Який склад екосистеми

Як показано на малюнку 164, екосистема складається з організмів, які взаємодіють між собою, і чинників неживої природи, які на них впливають (світло, температура, вода та інші). Хоч якими б різними були організми однієї екосистеми, кожний з них виконує в ній певну роль.

Рослини утворюють органічні речовини, використовуючи енергію світлових променів. Цими речовинами вони забезпечують не лише себе, а й інші організми. Тому в екосистемі рослини називають утворювачами.

Тварини споживають органічні речовини, створені рослиною, коли поїдають рослини або інших тварин. В екосистемі тварини виконують роль споживачів.

Рослини і тварини, які входять до складу екосистеми, із часом помирають. Рештки відмерлих організмів руйнуються і перетворюються на неорганічні речовини завдяки діяльності таких мешканців ґрунту, як деякі комахи, дощові черв’яки, гриби і бактерії та інших. В екосистемі вони утворюють групу організмів під назвою руйнівники.

Розглянуті приклади показують взаємозв’язок між різними групами організмів в екосистемі на основі живлення. Одні організми є продуктами живлення для інших. Без цього екосистема не існувала б.

• Роль природних екосистем у природі та житті людини

Ліси називають «зеленими легенями» планети. Завдяки їм у повітря надходить велика кількість кисню. Корені дерев запобігають руйнуванню ґрунту, а їхні крони затримують шкідливі гази та пил. Цим ліси сприяють очищенню повітря. А ще ліс - домівка багатьох організмів.

• Пригадай і назви тварин лісу.

Ліс забезпечує людину деревиною, з якої виготовляють різні будівельні матеріали, меблі, папір, тканини тощо. Гриби, горіхи, ягоди, лікарські рослини - теж дари лісу. Чисте лісове повітря добре впливає на органи дихання, а тихе шелестіння листя і спів пташок діють заспокійливо на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину.

Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби, заготівлі сіна й лікарських рослин.

Прісні водойми (річки та озера) є оселею для багатьох мешканців, а також є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, раки, молюски - цінні продукти харчування.

Люди отримують естетичну насолоду, перебуваючи на прогулянках у природних екосистемах. Їхню красу передають художники, поети, композитори в своїх творах.

• Штучні екосистеми

Крім природних, існують штучні екосистеми: поле, сад, ставок, парк. Їх створює людина задля задоволення власних потреб. Поле, теплицю і сад - для отримання рослинних продуктів харчування, ставок - для розведення риби, парк - для відпочинку людей. Відомий тобі акваріум - теж штучна екосистема. Це не лише окраса приміщень. Акваріуми створюють також, щоб спостерігати за мешканцями водного середовища, вивчати вплив різних чинників на них, досліджувати зв’язки між водними організмами.

Важливі для свого харчового раціону овочі, борошно і крупи людина отримує завдяки рослинам. Для цього на полях вона вирощує пшеницю, жито, буряк, соняшник, картоплю, моркву та багато інших рослин.

Рослини, які людина спеціально вирощує для отримання певних продуктів, називають культурними рослинами, а відведені для їхнього вирощування місця - полем, теплицею і садом (мал. 165).

Мал. 165. Пшеничне поле (1) і яблуневий сад (2)

Основними організмами в екосистемі поля є культурні рослини. На їхній ріст і розвиток впливають відомі тобі чинники неживої природи: світло, тепло, вологість. Особливе значення має склад ґрунту, з якого культурні рослини отримують необхідні речовини. Чим більше поживних речовин містить ґрунт, тим кращим буде врожай.

• Пригадай, які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля?

Інші рослини поля - бур’яни, наприклад осот і пирій. Вони перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю. Тож у догляді за полем людина знищує бур’яни.

В екосистемі поля є й тварини, насамперед комахи, польові миші, хом’яки, ховрахи, які знаходять притулок серед рослин поля і живляться ними. До тварин поля також належать мешканці ґрунту - черв’яки, комахи, різні мікроорганізми.

• Поміркуй, які зв’язки можуть виникати між рослинами і тваринами поля.

Садом називають насадження дерев і кущів, що тривалий час забезпечує людину їстівними плодами. Висаджування садів - давня традиція українського народу.

Основними організмами саду є рослини. Це фруктові дерева, наприклад яблуні, груші, вишні, сливи, а з кущів - смородина, аґрус, малина. Проте в саду мешкає чимало і тварин (мал. 166). Це птахи, які полюють на комах-шкідників та їхні личинки, бджоли, які беруть участь у запиленні, сонечка, які нищівно атакують попелиць - злісних споживачів соків рослин.

Тема: Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв'язки між організмами. Співіснування організмів. Угрупування організмів.

Опрацюйте даний матеріал з теми і виконайте домашнє завдання

1.Підготувати повідомлення або міні – презентацію про природні угрупування на тему: ліс, степ, озеро, річка, болото, море, гори.

2.Самостійна робота (продовжіть речення) Запишіть відповіді в зошит з природознавства

1. Окрім неживої природи, на будь-який організм впливає …

2. Співіснування організмів різних видів називається …

3. Взаємовідносини організмів, коли вони борються за однакові умови,— це …

4. Серед тварин, окрім рослиноїдних тварин, зустрічається багато …

5. Взаємовигідне співіснування організмів називається…

6. Зв’язок рослин із тваринами, які ними харчуються, називається…

7. Взаємовідносини, за яких один організм завдає шкоди іншому,— це …

8. Лев по відношенню до косулі — …

9. Співіснування, за якого лише один з організмів отримує користь і при цьому не шкодить іншому,— це …

10. Комар по відношенню до людини — …

11. Заєць по відношенню до вовка — …

 12. Собака по відношенню до бліх — …

Як вам відомо, різні види рослин розповсюджені не рівномірно, а залежно від місцевих умов, утворюючи природні поєднання, або рослинні угруповання.

Часто гадають, що дикі тварини вільні у виборі свого місця життя, тобто можуть жити, де хочуть і як хочуть. Насправді це не так. Якщо ми приглянемося до складу тваринного світу в будь-якій місцевості, то побачимо не випадковий набір, а певний комплекс видів тварин, властивих саме тому чи іншому рослин­ному угрупованню. Таким чином, можна вести мову вже про природне угруповання рослин і тварин. Але ці рослини й тварини в свою чергу пов’язані з мікроорганізмами.

Отже, що таке – природне угрупування?

 Природне угруповання — це сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які пристосувалися до умов життя на від­повідній території і впливають одні на одних та на навколишнє середовище. У ньому здійснюється й підтримується кругообіг речовин. Можна виділити різномасштабні природні угрупо­вання — материк, океан, ліс, луку, тайгу, степ, пустелю, ста­вок, озеро. Дрібніші природні угруповання входять до більших. Людина створює штучні угруповання, наприклад поля, сади, акваріуми.

Кожному природному угрупованню властиві різноманітні взає­мозв’язки: за живленням, місцем життя тощо.

Що є основною формою зв'язків між організмами?

Основна форма зв’язків між організмами в природному угру­пованні — це зв’язки живлення. Початковою, вихідною ланкою в будь-якому природному угрупованні, первісним джерелом нагро­мадження енергії є рослини. Тільки вони, використовуючи й акумулюючи енергію Сонця, з мінеральних речовин, що є в ґрунті чи воді, та вуглекислого газу утворюють органічні речовини. Рослинами живляться рослиноїдні безхребетні й хребетні тварини. А ними в свою чергу живляться м’ясоїдні тварини — хижаки. Так у природних угрупованнях виникають зв’язки «живлення, ланцюг живлення: рослини — рослиноїдні тварини — м’ясоїдні тварини (хижаки). Іноді цей ланцюг ускладнюється: першими хижаками можуть живитися другі, а ними — треті. Наприклад, гусінь поїдає рослини, а її поїдають хижі комахи, які є їжею для комахоїдних птахів, на яких у свою чергу полюють хижі птахи.

Нарешті, до складу природного угруповання входять ще різні організми, які живляться відходами: відмерлими рослинами чи їхніми частинами (гілками, листям), трупами загиблих тварин, екскрементами. Це жуки -гробарики, дощові черв’яки. Але основну роль у розкладанні органічних речовин відіграють цвілеві гриби та бактерії. Саме вони доводять розклад органічних речовин до мінеральних, які знову можуть бути використані рослинами. Отже, в природних угрупованнях відбувається кругообіг речовин.

Які ще зв'язки між організмами існують в природних угрупуваннях?

Крім зв’язків живлення, у природних угрупованнях існують ще й інші зв’язки. Зокрема, рослини в будь-якому місці створю­ють особливий мікроклімат. Різні фактори неживої природи — температура, вологість, освітленість, рух повітря або води — під пологом рослин помітно відрізняються від тих, що характерні для тієї чи іншої місцевості. Зміна цих факторів під прикриттям рослин завжди менш різка, ніж на відкритому просторі. Напри­клад, у лісі вдень прохолодніше, більше вологи й свіжіше повітря, а вночі тепліше й затишніше, ніж у полі, де нема дерев. Навіть на луці, вкритій тільки травою, температура й вологість на поверхні інші, ніж на голій землі. До того ж, тільки рослинний покрив уберігає ґрунт від ерозії — розпилення й розмивання.

Природно, що від мікроклімату залежать і видовий склад, і життєдіяльність тварин, які населяють дане угруповання. Кож­ний вид тварин вибирає для себе такі місця, де є не тільки достатня кількість їжі, а й відповідна температура повітря, освіт­леність, умови для влаштування гнізд та нір.

Чи впливають тварини в природних угрупуваннях на рослини?

Зі свого боку тварини в природних угрупованнях теж впли­вають на рослинність. Багато квіткових рослин запилюються комахами, іноді навіть якимись певними видами, без яких вони не можуть розмножуватися. Тварини розповсюджують насіння деяких рослин. Чимало тварин, насамперед дощові черв’яки, роз­пушують ґрунт, завдяки чому в нього легше і глибше проникають вода та повітря і швидше розкладаються органічні рештки.

Вище сказане пояснює чому природні угрупування поділяють, в свою чергу, на тваринні угрупування та рослинні угрупування..

Що є основною ознакою рослинного угрупування?

Однією із ознак рослинного угрупування є ярусність: рослини різної висоти розташовують свої  надземні органи на різних рівнях, частково перекриваючи один одного. Різні рослинні угрупування характеризуються різним числом ярусів. У сосновому лісі може бути від двох до п'яти ярусів. Але число ярусів може бути і більшим.  Число ярусів збільшується із збільшенням числа видів, поліпшенням умов існування, віком угрупування.

Одноярусних рослинних угрупувань не буває.

Крім надземної існує підземна ярусність: розташування кореневої системи різних видів на різній глибині.

Дайте визначення поняттям:

а) угрупування;

б) чинники живої природи;

в) харчові зв'язки або ланцюги живлення;

г) ярусність рослин в лісі.

Грунтове середовище життя

Опрацювати матеріал

Водне середовище життя  

НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ЙОГО ХАРАКТЕРНІ  

ОСОБЛИВОСТі

СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ  – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).

НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ найрізноманітніше за своїми умовами (освітленість, температура, зволоженість, наявність повітря), тому завдяки сприятливим умовам світ його мешканців різноманітний.

Комахи і птахи певний час використовують повітряні течії для переміщення, а потім шукають опору наземній поверхні.

РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:

Чинник	Вплив
світло	відчувається при зміні дня та ночі
температура	зміна температури зі зміною дня і ночі, порами року
вологість	розрізняють  посушливі райони та добре зволожені
газовий склад повітря	забруднюється шкідливими викидами

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ наземно-повітряного середовища:

• достатньо світла і повітря;

• значні зміни температури упродовж доби і протягом року (відчутними є добові і сезонні коливання температури);

• водозабезпеченість залежить від опадів;

• тварини для орієнтації у просторі добре використовують органи зору, слуху, нюху;

• тварини бігають за допомогою кінцівок (олень, кінь, собака, вовк), стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок (жаба, кенгуру, зелений коник, заєць, тушканчик), повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла (вуж, гадюка, змія).

• до польоту здатні птахи, комахи, білки-летяги, кажани.

Способи руху тварин наземно-повітряного середовища.

Способи руху	Приклади тварин	Пристосування
Біг	Лисиця, вовк, кінь, олень, собака, кіт	Бігають за допомогою кінцівок
Стрибки	Кенгуру, тушканчик, коник, жаби, заєць	Стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок
Політ	Птахи, кажани, комахи, білки-летяги	Літають за допомогою крил, крилоподібних кінцівок
Повзання	Вуж, гадюка, змія	Повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла

Основні особливості наземно-повітряного середовища: достатньо світла і повітря, дуже різноманітні зволоженість і температура повітря.

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за допомогою звуків;

• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними способами наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів. 

Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).